(із колекції інтимної лірики)
Був повний місяць над водою.
Чи на яву, чи увісні
Ти йшла невинною ходою
По срібній стежці на воді.
Твій силует вражав і вабив:
Ти вся у місячній імлі.
Мене чарує твоя зваба;
Ти янгол з неба на землі.
Ти йшла ледь чутно, наче пава,
Блаженство сиплячи в росу,
Котру я п`ю неначе каву
Від спраги на твою красу.
Цей щем і трепет... Ти спинилась
І тінню поряд прилягла.
Шкода,.. Ти все ж мені приснилась,
І пристрасть й місячна імла.
