11.09.2012 09:23
-
163
    
  2 | 2  
 © Антоніна Грицаюк

Зорі сміються із неба

Зорі сміються із неба,
Місяць моргає мені.
Лечу на крилах до тебе,
Кохання співає в душі.
 
Вечір стомивсь іде спати,
Ніч владу в руки бере.
Невже так можна кохати,
Як я кохаю тебе?
 
Для тебе віддам серце й душу,
Для тебе живу на землі.
Для тебе зізнатися мушу,
Що в мене, коханий, в душі.
 
Місяць заходить за хмари,
Землю туман огортає.
Чи будемо коханий ми в парі,
Чи в тебе так серце співає?
 
Обійми твої й поцілунки,
Для мене солодка отрута.
Твої слова, подарунки,
Я ними, немовби, прикута.
 
Кохання безмежне, без краю,
Наповнило серце моє.
Коханий я вперше кохаю,
А що мені доля несе?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!