Зав`ялова Валентина Ода портулаку
В рекламі дівчина питає:
"І що ж таке той портулак?"
А я про нього як згадаю
І стане моторошно так!
Маленькі квіточки жовтенькі
І товсте листя, й стовбури.
Сидить у мами на городі,
Розкинув "гілля" по землі.
Із теплих місць, розповідають,
Добрався він до нас сюди.
Його їдять там і не лають,
А в нас накоїв він біди.
Він не боїться спеки влітку,
Не страшний взимку морозець,
Він кожне літо розквітає.
Немає сил. Усе. Кінець.
Харків., Вересень 2012 р.
11.09.2012 22:31 Деркач Олександр |
 У мене в цьому році ціла навала цього портулаку, пів газону окупував))) |
11.09.2012 20:17 © ... |
А вірші ж коли, на роботі? |
11.09.2012 20:01 © ... => Суворий |
Дякую! Який же він красивий на фотці! |
11.09.2012 19:59 © ... => Каранда Галина |
Дякую! |
11.09.2012 16:52 Каранда Галина => © |
 ой, як класно! Ви не повірите: мама на днях теж звертала мою увагу на ту рекламу з портулаком, казала те саме, що й Ви, лиш не римовано!)) а я влітку "Оду" бур"яну писала, його теж на увазі мала!) |
11.09.2012 12:12 Суворий |
11.09.2012 11:57 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую! В мене росте й декоративний, але чомусь не так швидко і буйно, як бур`ян. А той просто пре! |
11.09.2012 11:53 Тетяна Чорновіл => © |
 Ха-ха-ха!!! Класний бур"янець!!! Дуже знайомий! І головне тиждень на сонці лежатиме, а в дощик приживеться! |