11.09.2012 20:16
-
254
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Шерех припливу

Шерех припливу

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Знов розлився смуток морем

Так жалюче, так невпинно,

І своїм напливом скорим

Розум мутить,

Душу судить

Безнадійно, сивопінно…


Хмари мрій у сплесках ночі

Опадають в шерхіт хвилі,

Марно сну шукають очі,

Щось бездонне

З снами тоне

В хвиль солоному похміллі.


Замки зведені піщані

Кари ждуть від втіх припливу,

Бо сліди надій останні,

Мов озерця,

Зойком серця

Зносить у глибінь сонливу.


Смутку  збурені безодні

Може вдасться осушити

Завтра з часом. Та сьогодні

Маю змогу

Ніч вологу

З моря шерехом прожити.

Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Тетяна ЧорновілМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.09.2012 20:14  Оля Стасюк 

 12.09.2012 14:27  Суворий => © 

Публікації вже відображаються в Збрках в повному обсязі...

 12.09.2012 13:08  Андрій Гагін => © 

Сподобалися море, хвилі. Гарний вірш!

 12.09.2012 00:47  Бойчук Роман 

Так настольгічно. Враз захотілося знову до моря. Ех...

 11.09.2012 22:07  Каранда Галина => © 

класно. настрій, як в моєї осені...

 11.09.2012 21:40  Деркач Олександр => © 

Може вдасться...значить не безнадійно-сивопінно)))...сподобалось

 11.09.2012 20:25  Лідія Яр => © 

Дуже гарно, сумовито. усе заворожує, але другий, про хмари мрій--найбільш сподобався.