Деркач Олександр
Ми з тобою приречені
на демонтаж почуттів -
до уживаних речень,
до почутих вже слів.
Їм не бути гранітами -
на пісок вщент роздроблені.
І вже дряпають літери
наші душі розломлені.
Запорошені очі
і з піском на зубах,
безсловесно скрегочем -
перемелимо в прах.
м.Прилуки, 25.09.2012р.
27.04.2013 00:12 Ірина Лівобережна |
 Демонтаж... Влучне слово... Але я не хочу його для себе. Краще - перебудова... ))) |
01.10.2012 01:29 Каранда Галина => © |
 як там Ваш День міста?:) |
27.09.2012 13:40 Сашко Новік |
 Класно, сподобалось. Розвівається піском |
26.09.2012 23:03 Лідія Яр => © |
 Цікаво і гарно. Демонтаж почуттів - то щось... |
26.09.2012 01:22 Каранда Галина => © |
це навіть я знаю!) але сприймаю трохи в іншому контексті, здається, ніж Ви)))) |
26.09.2012 00:05 Микола Чат => © |
 Вірш з-під пера старого будівельника. :))) То жарт! |
25.09.2012 22:56 Тетяна Чорновіл => © |
 Демонтаж почуттів! Таке несподіване словосполучення! Чомусь кожне слово вірша прозвучало для мене так страшно! Дуже боляче, мабуть, демонтувати почуття! І безсловесно скреготати! |
25.09.2012 20:52 Каранда Галина => © |
перемелемо... дуже-дуже-дуже сподобалося! клас! |
25.09.2012 18:07 Ірина Затинейко-Михалевич |
 уживані речення, почуті вже слова....безсловесні...і де ж Ви навчилися о так влучно...о так - що аж до морозу... |