04.10.2012 10:32
-
253
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

Сум’яття

Сум’яття

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Цей недоречний вибух почуттів

Сприйняти важко… Легко в нім тонути.

Ще легше тут, на піку, враз збагнути,

Про що листок опалий шелестів,


Як з віт злітав приречено додолу.

Чи ж вартий кволих шелестких зусиль?

О, щедра осене, залиш мені мій біль,

А разом з ним цей скарб – надію кволу!


Ту, що в душі спроможна зняти вир,

Примусити нежданого чекати,

До бунту серця спраглого звикати,

Що вперто стугонить: – Повір… Повір…


Про що світанку шал палахкотів?

Чим сни ятрила недопита кава?

Пробач, благаю, осене ласкава,

Цей недоречний вибух почуттів…

Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Тетяна ЧорновілМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.10.2012 21:09  Тетяна Белімова => © 

Як гарно! Сподобалося переплетення почуттів і осіннього пейзажу!

 04.10.2012 18:01  Оля Стасюк 

Як я рада повернутись до Ваших віршів) три дні не було, а враження, як рік вірші не читала.

 04.10.2012 14:55  Бойчук Роман 

Інтимно так і так вишукано! Браво!!!

 04.10.2012 14:28  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно!!! а ця форма якось називається? я серйозно...

 04.10.2012 12:40  Каранда Галина => © 

прекрасно. Просто прекрасно.

 04.10.2012 12:18  Лідія Яр => © 

Так сумовито - прекрасно...я в захваті !Навіть не можу щось виділити, усе сумним дощем осіннім пройшлося по душі...