05.10.2012 14:57

-

487

8 | 8

 © Тетяна Чорновіл

Марнота?

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Марнують час в світанні

Осінні холоди,

Лишають на каштані

Непрохані сліди

Рудої марноти.

Підкралась ненароком

Холодна марнота

Хитким непевним кроком

Блудливого кота.

В ній лагідність не та!

З краплин очей впізнала

Про найдорожчу мить

І пазурі загнала…

Раділа, що щемить

Серед душі лахміть.

Все марно! Сліз втирати

Не стачить рукавів.

Та в осінь, як до страти

Час марну мрію вів,

Каштан рудий зацвів.