Пташка

з рубрики / циклу «В зеркалі світу»

Скільки в нім шуму - то плаче сполохана пташка

і лине відлуння та чути нестримності сповідь.

Випадок, страх, і без фальші та легкості, тяжко,

В летінні - пташата ж від долі чекають на порідь.

Вільний, той крок хижака у оформлені часом -

Той хижо дивився, таївся, затих, вижидає...

Безліч птахів, що були навкруги усі разом,

Почувши той плач, подивитись, летіли чи в зграю.

Всі покружляли, сміливо додавши лиш шуму -

Ніхто не насмілився вниз, поміж страх, полетіти.

Дивляться боязно, з острахом, і не без суму,

На долю залишені, пташки приречені діти.

Скільки в нім шуму - даремно, а може щось буде!

І вітер буває розгонить всі хмари під вечір.

Щастя пташатам, хижак, що з’явився вже другий

і вдвох за поживу змагались, забувши малечу.

Хто рятівник? Всі міркують із галасом птахи.

Усякий хвалився , що він лиш герой тут і витязь -

Мати ж, пташат заховала подалі від лиха -

Хижак переміг, вже ішов на поживу дивитись.

13.09.2012