12.10.2012 16:12
-
311
    
  6 | 6  
 © Крісман Наталія

ДИВО-СОН ОСІННЬОЇ НОЧІ


А знаєш, ти снився мені,

Не руки, не очі - лиш голос,

Що тихо звучав вдалині...

І тільки душа твоя гола

Тулилась до мене, мов кіт,

Клубочком на грудях вмостившись,

Творила для нас диво-світ,

Де вічно любові йдуть зливи,

В якім життєдайна роса

Стікає по тілу струмками,

Де вічно-квітуча весна,

І марить крильми навіть камінь...


Так дивно ти снився мені,

Ми разом літали у висях,

І сонми яскравих вогнів

У зірку велику злилися,

І ми зігрівались крильми,

Купалися в пестощах ночі,

"я"-"ти" не було - тільки "МИ",

І ніжність, що ллється крізь очі...


Та ніч перейшла через грань,

Розтануло марево дивне.

А знаєш, у сотнях згорань

Лиш СПРАВЖНЄ ніколи не згине!...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.12.2012 03:48  Каранда Галина => © 

 12.10.2012 22:59  Лідія Яр => © 

Чудово

 12.10.2012 22:45  Тетяна Белімова => © 

Фонтонна така у Вас поезія вийшла, легка, прозора (хоч означення ніби важке), вся зіткана з видінь, із марева мрій! Дуже гарно!

 12.10.2012 18:57  Віктор Насипаний => © 

Тема болюча, цьому поколінню важко розтлумачити, що таке справжність. Виписано чудово. Натхнення!

 12.10.2012 18:54  Каранда Галина 

гарно

 12.10.2012 16:20  Бойчук Роман 

"Лиш СПРАВЖНЄ ніколи не згине!...", - так як Ваші, Наталю СПРАВЖНІ вірші! Дуже гарно!!!