Лідія Яр про птаха щастя
Не приходь в мої сни,
Дай поспати, хоч ніч.
Не навіюй мені ти кошмари.
Я забула тебе.
І не в тім зовсім річ,
Що з тобою були ми не пара.
І нехай я тепер
Серед інших невдах
(Мабуть знав ти тоді, що так буде)
Бо розбилось яйце,
Де був щастя наш птах,
Чи, украли його на омлет
Ненажерливі люди...
12. 10.2012р
24.10.2012 16:33 Каранда Галина |
14.10.2012 12:15 © ... => Тетяна Белімова |
Не сумуйте,Таню, яйця справжнього птаха щастя, ніхто не вкрав...(жартую). а то так, самозванець.. |
14.10.2012 12:12 © ... => Бойчук Роман |
дякую |
13.10.2012 23:59 Бойчук Роман |
 Прикольно!!! |
13.10.2012 21:57 Тетяна Белімова => © |
 Сумни вірш! І птаха щастя зовсім не відповідає тій назві із складовою щастя... |
13.10.2012 17:38 Деркач Олександр => © |
 І так все життя - кому трагедія, кому комедія, а комусь омлет на столі краще, ніж примарна птаха))) ...по-моєму у французів приказка - не можна приготувати омлет не розбивши яєць...а вірш сподобався |
13.10.2012 13:36 © ... => Тетяна Чорновіл |
Не знаю, мабуть, ота картинка зробила все навпаки. Я нею хотіла сказати, що це не серйозно. а виявилося, що сприйняли, як трагедію(це ж треба) Тепер картинка інша, птеродактиль, думаю симпатичніший. Я не хотіла сюди і краплі смутку, а вийшло, бачу, як у того чарівника недоучки...Блін, а мені смішно... |
13.10.2012 13:29 © ... => Марієчка Коваль |
А то ж і є про людину, до якої в сни приходить минуле, але...птаху щастя не судилося появитись на цей світ... Тільки, це не так і сумно, було друге яйце. і птах щастя вилупився, але уже не для минулого, а теперішнього..Щось таке наверзла,..короче, марійко, не сумуйте, я менш всього хотіла, щоб хтось сумував після прочитання... |
13.10.2012 13:22 © ... => Каранда Галина |
Та я ржала весь час, як писала. навіть озвучку не робила, бо боялась, що буду сміятися. Хотіла написати - прикол, але передумала, хотілось побачити, як хто це сприйме. Хоча позначила- про гумор...Картинку малу поміняла, то так, що перше під руки попало, то і вчепила, щоб зрозуміли, що не серйозно, але бачу, нею лише смутку більше нагнала. Тепер там більш миле створіння, правда прийшлось еф 5 нажати, бо не мінялося.. |
13.10.2012 13:04 Тетяна Чорновіл => © |
 ВІрш такий сумний і болючий! І, мвбуть, неспроста той омлет випирає з ритму! Бо страшно їсти омлет з щастя! |
13.10.2012 12:20 Марієчка Коваль |
 гарно.. але такий настрій, чи що, та перші рядки змусили повірить, що це про людину, і ще й сни... і хоча виявляється, що про птаху, все одно сумний і гіркий. жаль птаху, бо все в неї в темних тонах. картинка смішна. |
13.10.2012 09:19 Каранда Галина => © |
 вірш хороший, але ж після фото в передогляді хіба я його можу адекватно сприйняти?:))) на холодець пішов той птах, до омлету)))) |