ВІЙНА КЛОНІВ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Одного дня у мить тяжку незгоди
Мені про клони думка враз прийшла,
Якраз до речі думка та була,
Не відшукати кращої нагоди.
Взяла я в тебе щирості краплину,
Любові трохи, ласки й теплоти,
І помислів сердечних чистоти
Ще додала, подумавши хвилину.
До тебе вже немає в мене діла,
Бо зовнішньо на тебе схожий клон
Тебе змінити міг без перепон.
Він ідеал, якого я хотіла!
Та вийшло, що раділа я завчасно,
Узнав ти про думок моїх порив
І з мене клона теж собі створив –
Затуркану рабу якусь нещасну.
Двом нашим клонам у одній квартирі,
Як існувати? Лютих сварок зло
До марної війни лиш призвело,
Бо ”ідеали” не вжилися в мирі.
Тобі я, любий, притчу розказала,
За клонами ж далеке майбуття.
Не зовсім ідеальне в нас життя,
Що доля нам обом подарувала.
Щасливі миті щирістю чарують,
Хоча й неідеальні – я і ти,
Та раз судилося удвох цей путь пройти,
То клони хай лише в думках воюють.
