Пали мої листи, цілунки і світлини,

Чекай від мене на дощі, дзвінок, у двері чи на телефон;

Живи. (Не мною лиш.) І кожную хвилину

Ти під вікном шукай у натовпі моє пальто.

Я не вертатиму, ми точно двоє знаєм.

Хоча й чекаєм залишками недотлівших душ.

Чекаєм так, як лиш з війни чекають,

Сильніш за смерть, міцніше за чимдуж.

Ти віриш в долю, небо і прикмети,

Я зрештою навчилася не вірити твоїм словам.

Я в ніч палю зірки, ти у кватирку – сигарети,

Листи, світлини, поцілунки, небеса.