Пластмаса
Пластмасові обійми жодних слів
Ми манекени в недолугих позах
Рук негнучких незовсім вдалий розмах
Оці обійми все що ми змогли
Залишиться на дні пустих очей
Недбало намальованих на лицях
Роздратування слабкість просто звичка
Ми манекени втрачено ключі
До наших душ до наших жовтих тіл
Не повернеться вся колишня сила
Уже ніколи нащо ці обійми
Пластмасова вистава жодних слів
