20.10.2012 20:41

-

333

10 | 11

 © Віктор Насипаний

ЛИШ БЕРІТЬ

Кость в газету дав рекламку « Хто бажає, прошу.

Шафу я віддати хочу. Просто так. Без грошей.».

Через день вже зранку дядько стука у ворота.

Глянув він на древню шафу. Аж роззявив рота:

- Річ добротна, досить давня. Як то вам не шкода?

Буде ще щось непотрібне, - візьму при нагоді.

Швидко шафу на машину. Дядько руку тисне:

- Може ще щось є задурно? Ви мені лиш свисніть.

Кость в задумі зморщив лоба: що би ще віддати.

Раптом хитро він всміхнувся: - Дам! Чого ж не дати!

Без питань! Ловлю на слові. Маю я ще дещо.

Так і буть, - беріть без грошей … найдорожче - тещу.

2012