21.10.2012 19:07
-
167
    
  4 | 5  
 © Субота Олександр

Україножерам

Ви, розчавили українську плоть

Але не вбили душу.

Вам все вдалось

Коли здалось, що  у народу мова бути мусить,

Ви, верищали, хрюкали свиньми,

Ногами тупотіли наче коні…

Ви, Севастопіль за день продали

Плескаючи собі в долоні.

А українське слово! Бідне від страждань.

Воно, як біглий каторжник ховається

Від ваших вуст і прудких рук.

Не витерпіла б ні одна у світі мова,

Таких брутальних і зловтішних мук.

Ви, служите російському царю,

Забувши, що колись були братами

І монументи ставите йому,

Виспівуючи славу дружніми хорами.                           

Ви, огласили про анафему Вкраїнському народу,

І розхвалили свій злодійський ново буд,

А імена героїв, що боролись за свободу,

Змітаєте, як непотрібний бруд.

Ви, змащуєте медом черствий пряник,

Щоб затулити всім невтішним рот,

А не покірних кидаєте в тюрми,

Танцюючи що вам нема турбот.

Але не втішиться душа, їй непотрібна кістка.

Солодкі про життя слова - це ще не здобне тісто.

Народ є той, хто бореться, горить в вогні та не згорає,

А в полум’ї ще більше розквітає.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.10.2012 22:41  Тетяна Чорновіл => © 

Такі зболені вигуки! Спочатку вдумувалась у ритм і рими, а тоді й сама перестала їх шукати! Заболіло. Дякую, що закінчили на обнадійливій ноті!