Юлія Мороз САМОТНІСТЬ
Усе іде, усе мене
І крига з серця упаде
Покинуть мрії
Зникне сум
Залишить тільки пустоту
А в ній життя йде веселіше
Гучніше б’є годинник в тиші
Нестримний лине передзвін
Від стукоту важких пір’їн
І кроки не дратують душу
Не розривають мирну тишу.
І тільки інколи, в тривозі
Упаде чашка на підлогу
Так гучно з тріском розіб’ється
Що в грудях серце стрепенеться.
25.10.2012 11:18 Деркач Олександр => © |
 В цілому гарний вірш, є вдалі місця |
23.10.2012 17:23 Марієчка Коваль |
 о .. ці останні рядки дійсно одинокі... інколи самотність - це хоббі. ним займаються ради цікавості - а раптом класно так... може і класно, та ненадовго) |
23.10.2012 13:30 Каранда Галина |
 |
23.10.2012 10:51 Каранда Галина => © |
 подивіться з іншого боку: ніхто не галдить, не заважає, нічого від Вас не требує, нарешті можна зайнятися тим, що цікаво особисто Вам. не зациклюйтеся, бо цим Ви зациклюєте й ситуацію. Все буде добре. |