Це все лише фікція
Це все лише фікція наших з тобою страждань
Ти знову мене не пробачив мені не повірив
Ти знаєш це мій безкінечний нав`язливий стан
Коли все здається холодним безглуздим і сірим
У вікнах мальовані міддю осінні міста
І я їх ненавиджу іноді більше за себе
О як я втомилась від цих комедійних вистав
Це ти той єдиний хто жодного разу не схибив
Нарешті цей день довгожданно-жахливий настав
І я вже не вірю у міфи прадавніх шумерів
Я просто пишу тобі зовсім дурного листа
Щоб знову підкинути під незачинені двері
