Молочай і цикорій
Молочай і цикорій навколо блискучих колій
Синє небо над ними цупким сукном
Потяг стука колесами й суне вперед поволі
Залишаючи всесвіт за сірим брудним вікном
Залишаючи відчай позаду старих вагонів
Забуваючи людний чужий перон
Вічний стукіт коліс у курному земному лоні
Безкінечний розбитий гарячий і дивний сон
