Твої очі сині, золоте волосся
Твої очі сині, золоте волосся,
І бездонне небо в вишині тремтить,
А далеко в полі молоде колосся
Славу днів минулих нам всім знать велить.
Україно-мати! Я тобі вклоняюсь!
Знаю: ти найкраща від усіх держав!
І перед тобою низько я схиляюсь –
Ти бо найдорожче, що народ наш мав.
За кого боровся у кривавих війнах?
За кого у битвах він кістьми поліг?
За твою свободу, Україно рідна!
За твоє майбутнє, краю дорогий!
А тепер ти вільна, як та птаха в полі,
Линь же, Україно, у ясну блакить!
Знаю – тільки щастя буде в твоїй долі,
Не дарма ім’я твоє гордо так звучить!
