Ноктюрн між пелюсток ірисів
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Крізь хвилі хмар імлистих угорі
Пливе дном неба місяць, ніби лин,
Схитнувши вниз посріблений місток.
Ним сходять сни в ірисів ліхтарі
І ясним дивом росяних краплин
Стікають з ароматних пелюсток.
Вітрець суцвіття колихнув і стих,
Скорившись присмерковій дивній грі
Серед лілових запашних завій.
Як же збагнути в сяйві мрійних втіх,
Чи ніжать ніч ірисів ліхтарі,
Чи лиш ліловий сон тремтить між вій?
Спішу зітхнути тим чарівним сном
На мить одну! На досвіткову мить,
Що сяє срібно росами. Проте…
Вже ніч лілова з місяцем-лином
На пелюстках ірисових щемить,
Стікаючи в світання золоте.
