Жовтневий чай
з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»
Привіт, моя чарівна Осінь.
Заходь, сідай за вічний чай.
У небі вже з’явилась просинь,
Та ти її не зупиняй.
Посидимо в тіні люстерка,
Сльозину згубиш золоту...
Он глянь – тонкі шматочки серця
Розкинув вітер у саду.
Ти і не пізня, і не рання.
Прийшла разом із роєм злив.
Дивись – вже айстрочки останні
Холодний вечір загасив.
Тримай улюблене варення,
Туманами овій вікно....
Дивись – вже відійшло буденне
І щось незвідане прийшло.
Дивись – вже затяглася просинь
Тонким замріяним дощем.
Бувай, моя духмяна Осінь.
Приходь на чай жовтневий ще.