ЖОВТНЕВИЙ СОНЕТ
з рубрики / циклу «СОНЕТИ»
Ступає жовтень в золотавій митрі
Володарем казковим по землі,
Дарує осені в туманній млі
Гарячих барв відтінки на палітрі…
Не чує, що морози ранні хитрі
Шепочуть щось про зиму в ковилі,
А роси, мов тендітні кришталі,
Подзенькують світанків сном на вітрі.
Не бійся, жовтню, все що не збулося,
Вплету грайливим шелестом волосся
В казкову пристрасть затишно-руду.
Вдягну осінню золоту сутану,
Крижинкою роси у травах стану,
Листком пекучим з вії упаду…
