09.11.2012 09:52
-
236
    
  - | -  
 © Юлія Мороз

Доля

Вона сиділа на узбіччі дороги

І тихо кляла свою долю

Вона сиділа зігнувшись у двічі

І плакала в замерзлі долоні

Ішли тисячі чужих подорожніх

Єхидно в очі сміялись

А хтось взяв важку каменюку

Свої руки кров’ю ошпарив…

Вона лежала на шляху на широкім

Тільки ворони над нею літали…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.11.2012 19:29  Наталя Данилюк => © 

Моторошно...Добре,що помимо таких байдужих і бездушних людей зустрічаються ще й добродушні і співчутливі.

 09.11.2012 09:54  Каранда Галина 

як на мене, в світі багато і хороших людей... головне, самим каменюку не брати і не завжди байдуже проходить.