09.11.2012 23:21
-
371
    
  4 | 4  
 © Толік Панасюк

А я була...

А я уже була неначе білий птах

в промінні сонячного світла


душа


твоя душа

упіймана в тенета тіла


інсульт


здавалося

амністія і вільна


як важко повертатись до в’язниці

і згадувати те, що вже забула


Вам правий бік всього лиш відняло

мені ж скорботи додалося віку



Дрогобич., 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.11.2013 19:06  Мальва СВІТАНКОВА 

не розумію...

 11.11.2012 12:27  Лідія Яр => © 

Чудово

 09.11.2012 23:41  Тетяна Белімова => © 

Важка життєва правда...
Але написано, попри тему, легко. Чи це літературний прийом такий?
Легко й невимушено про тяжке й наболіле?

 09.11.2012 23:26  Каранда Галина => © 

біда... це продовження отого, що старість? де "дочка? у мене є дочка?"...