10.11.2012 10:06
-
315 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Толік Панасюк

А людям бАйдуже

А людям бАйдуже

Осудять люди?

скоріше ні

байдуже людям

то мені

одненькій жити із гріхом

убити?

Боже

відверни думки лихі…


то якось буде…


друже

дуже…


пішов

не зрозумівши не розрадив

йому б себе не опоганить

чоловіки…


а трьох сама не підніму?


на все свята я Божа воля


по тілу серце гонить страх

уже і груди налилися

а людям байдуже

не зможу

не підніму

і ніч збігає як сльоза

в роботі трішки забуття

до школи діти


терпи


святі мовчать

церковна брама

відкрита на усі вітри

«іди і більше не гріши»


- хто мамо нам не народився?

- сестричка доню

знаю

плач



Дрогобич., 2012

Публікації: Толік Панасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.11.2012 12:23  Лідія Яр => © 

Дійсно моторошно...то теж дитина...і то є вбивство....шкода, що за гонитвою за "благами" і задоволенням, ми про це забуваємо, як і про свою душу... 

 10.11.2012 12:26  Тетяна Чорновіл => © 

Моторошно... Та буває. Не знаю більше, що сказати... 

 10.11.2012 12:17  Каранда Галина 

мене бог милував, однак страшно й уявити...