14.11.2012 16:43
-
380
    
  1 | 1  
 © Тиква Олексій Гаврилович

Весна

Сади цвіли так біло по по весні, 

Кохання перше на ту пору 

Здалека приходять в пам`ять ніби в 

Кохання перше, світле, чисте, 

Ти вся вбілому цвітучому саду 

Серце затьохкало врочисто 

І я завмер тоді, й роками йду. 

Кохання перше - чарівна тайна. 

Й ти юна, ніжна, загадкова. 

Недоторкана, недосяжна і криштальна. 

Свята, як ангел і безгрішна. 

Троянда ти така чудова. 

Ти вся ефірна і надмірна - королівна. 

Тебе ще й бачив й потім, 

А підійти, заговорить німів, 

Про тебе думав, тобою марив, 

Ти як видіння зникаєш, 

Затонуть я не смів. 

Твій образ, що мною скоїв, 

Із розуму мене він звів. 

То був солодкий сон любові тої. 

Щасливий був, таку красу я встрів.



с.Чапаєво, Кегичівського району, Харківської обл., 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.11.2012 09:18  Деркач Олександр 

Весна, кохання...красиві почуття...