Малинова зрада
(притча)
Малина смачна!
Не можу наїстися нею:
Куштую солодку малину з одного куща.
Та там через брід,
За хащами й тернами - знаю
І бачу з далека ще кращу на фоні плюща.
А гарна ж яка
Зваблива спокуса пурпуру.
Покинувши ту, через хащі тернисті бреду.
І руки в крові..,
Весь в бруді карапкаюсь вгору;
Вже майже в знемозі сягаю солодку мету.
Зриваю одну,
Милуюсь захоплено, ніжно,
Порівнюю з тою: за ту ця гарніша в стократ.
Смачніша мабуть..?
Куштую із трепетом. Звісно ж -
На смак, як і та, що не варта таких моїх зрад.
