27.01.2010 10:25
-
1347
    
  - | -  
 © Борода

Матір східних слов`ян

Матір східних слов`ян! 

Щира ненько, знедолена вдово! 

Ти пустила нас в світ, 

Згодувавши нам частку свою. 

Ти зростила мужів, 

Ти озброїла їх віщим словом: 

"Будьте вірні мені! 

Бо для вас лиш, сини, я живу!" 


І пішли сини в світ, 

Та не матір свою захищати - 

Розбрелися вони, 

Бо там добре, де брата нема! 

Й затужила земля, 

У розпуці знедолена мати, 

Та зріктись не змогла 

Й помогала усім, чим могла. 


Та замало синам 

Теї помочі мами-каліки: 

"Надо даму одеть!" 

І зривають з матусі одіж. 

Плаче, бідна, рида. 

Почорніли набухші повіки 

Від стиду за синів 

І від горя й просолених сліз. 


От оділи других, 

Напоїли, наїли досита, 

Що у матері вдерли 

З опухших від голоду уст, 

І служили другим: 

Расеям, Речам-Посполитам, 

Бились в груди "о верности" 

Й "пшиско неведанных чувств". 


Схаменулись сини, 

Як ті "дами" від них відвернулись. 

А старенька живе 

У лахміттях і темряві лих. 

"Дуже дякую вам! 

Що нарешті таки повернулись!" 

Лиш промовила бідна 

І серцем зтепліла до них. 


"О, сини! Ви, сини!  

Моя плоть, моя біль і надія! 

Оживіть мою кров, 

Вмийте косу в ранковій росі! 

Обіцяю, клянусь! Що усі ваші мрії 

Я звершу ради вас 

І постану у бувшій красі! 


Я розквітну ізнов, 

Забуяню густими хлібами! 

Засміюся добром 

На світанку з приємного сну. 

І онуків своїх 

Я не пущу лихими стежками. 

Будьте вірні мені! 

Бо для вас я, онуки, живу! 



Україна, 15.01.1997р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!