Я так люблю...
Я так люблю, втікаючи від злив,
Сховатись десь під деревом крислатим,
Між хмар патлатих сонечка налив
Очима волошковими спивати.
Я так люблю у пахощах хмільних
Вслухатись в шепіт трепетного листу
І милуватись, як під дзвін весни
Гойдає гілка крапельку сріблисту...
Як кіт чудний, ховаючись в кущах,
Вловити прагне наспіви пташині...
Я так люблю заплутатись в думках,
Немов метелик в срібній павутині.
А потім, очі звівши в голубінь,
Всміхнутись тепло майже вщухлій зливі!..
Я так люблю крізь повені цвітінь
Впустити в душу промені щасливі!
