30.11.2012 15:49
-
320
    
  6 | 6  
 © Бойчук Роман

Я_ТЕБЕ_ЛЮБЛЮ

Я_ТЕБЕ_ЛЮБЛЮ

Намалюю  тобі  я  весну.

Первоцвітом  рясніє  стежина

Аж  до  дерева  мого,  єдина,

Що  бубнявіє  соком  любові  зі  сну.


Намалюю  тобі  літні  дні.

Сонцепадом  у  травах  шовкових

Доторкнуся  твоїх  вуст  медових.

Мов  на  ложі  ми  вдвох  на  квітковім  рядні.


Між  осінніх  дерев  я  і  ти:

У  обіймах,  в  палкому  цілунку.

У  багряних  тонах  на  малюнку,  -

Ми  зуміли  кохання  своє  віднайти.


Намалюю  я  зиму  тобі.

Залишивши  папір  сніжно  білим,

Стану  враз  я  тобі  зрозумілим:

В  трьох  зізнання  словах  між  пробіл.


Я_ТЕБЕ_ЛЮБЛЮ

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.12.2012 13:01  Андрій Гагін => © 

Гарний вірш!

 01.12.2012 02:25  Наталя Данилюк => © 

Такі прості і звичні три слова,а як гарно і романтично зуміли піднести!..Чуттєво.

 30.11.2012 22:52  Микола Чат => © 

Полотно кохання, палкими фарбами. Майстерно!

 30.11.2012 17:01  Ем Скитаній => © 

кохання в усі пори року залишається коханням...чудово!

 30.11.2012 16:28  Деркач Олександр => © 

К охання на всі пори року)))Цікаво про дерево, що бубнявіє соком любові...

 30.11.2012 15:59  Тетяна Чорновіл => © 

Надзвичайно ніжно і зворушливо! Нарешті з філософських дєбрів виринув Бойчук! :)))