Бабині іменини
з рубрики / циклу «Мої гуморески»
Сонце ще дрімало з ночі,
Дід відкрив вже свої очі,
Іти з дому десь вже хоче.
Баба спить ще міцним сном,
Лиш сіріє за вікном,
Довбе в мозок молотком.
У старої іменини,
Взяв заначку із шпарини,
Зробить диво для родини.
Він подавсь у міську лавку,
Місто ще дрімало зранку,
Та зробив він фіззарядку.
Роздивився на всі боки,
З подарунком є мороки,
В баби є свої заскоки.
Стояв довго міркував,
Гроші свої рахував,
Подарунок все ж придбав.
Мов орел летить додому,
Геть забув про денну втому,
Баба в хлів жене корову.
Схопив дід її за стан,
Як турецький хвацький хан,
По дорозі склав він план.
Обняв бабу та цілує,
Баба з ляку репетує,
Дід здурів собі міркує.
Подарував дід подарунок,
Як розгорне та пакунок,
Ох, придбав він візерунок.
Дід під ніс собі булькоче,
Баба слухати не хоче,
Та по писку все тріпоче.
Вгамував, якось змирилась,
На подарунок примостилась,
Як торпеда покотилась.
Ох, і ролики – це диво,
Бабі розум вкоротило,
Діда це розвеселило.
Оце свято, іменини,
Для старого й для дитини,
Кращої немає днини.
м. Славута,
