Цей світ - то кайдани на крилах моїх,
І небо його - каламутна калюжа.
Замість зір - штучне світло в сусіднім вікні, -
Синтетичним теплом спопЕлює душу.
Тут за розкладом щастя, кохання і біль
Впереміш із солоним ватяним снігом
Крешуть з Очей скляних
Напоказ іскри ігристого сміху.
Я доп`ю свою участь шампансько-гірку,
Усміхнусь кожним шрамом душі,
І, як йтиму, лишу глядачеві
Свої ночі безсонні, кохання й вірші,
І закутії крила сталеві.
