01.12.2012 16:33
-
435
    
  1 | 1  
 © Автор Невідомий

Так важко йти від тебе, хоч ти й не тримаєш...

Обійми розкриваєш, як на хрест.

Та пригортаючи до себе, не кохаєш,

Й цілунок твій - мої рятунок й смерть.


Лікуєш розум й раниш мені душу, - 

Від болю того сп"Янена вона.

І з кожним разом глибше й дужче

Я падаю в обійм твоїх безодню. І вина,


Міцніш од вуст твоїх я не пила.

Твій погляд гострим лезом в серце.

Й болить мені нестямна самота,

Й весь світ на болем тим мені сміється...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!