02.12.2012 13:13
© Тетяна Чорновіл
Кучугурний сон
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Раз білочці в затишному дуплі
Наснилось у безсніжні дні похмурі,
Що вже зима пухнасті кучугури
Поміж дерев встелила на землі.
Ой! Що ж робить? Притрушені сніжком
Всі жолуді, ліщинові горішки,
Не занесла в дупло й грибочків трішки.
Як їх знайти в заметах під пеньком?
Добратись до припасів не могла
У сніжних кучугурах білка сонна.
Та враз на гілці каркнула ворона,
Що в лісі всім будильником була.
– Для чого сняться кучугурні сни?!! –
Відкрила рудохвоста раптом очки,
– Ось купа жолудів, в кутку – грибочки
Й горіхів є в дуплі аж до весни!
Де ж дівся сніг пухкий? Нема ніде!
На ранок сном розтанув дивовижним.
– Що ж! – білочка хвостом махнула пишним,
– Припаси є, тож сніг нехай іде!