02.12.2012 14:40
-
212
    
  3 | 3  
 © Андрій Гагін

Роздратування

з рубрики / циклу «Жителі сьогодення»

Весь світ єства от-от зірветься,

Бурхлива суміш-ураган.

І гніт крокує вже до денця,

Гірким вогнем кипить вулкан.

 

Й сидить не сховане насподі -

Терпіння ж змучене, крихке.

Уже не втримує, проходить,

Миттєвий вибух, спалахне.

 

Нестерпна тяга, йти на волю

Із тріщин-просвітів у світ.

Вогонь, що живиться собою:

Перегорить - уникнеш бід…



14.11.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.12.2012 11:10  Лідія Яр => © 

ті вулкани завжди в нас, таяться десь в глибині душі, чи свідомості...приходить час і він рветься на волю з такою силою, що стримати його ой як не легко... гарно написали Андрію....

 03.12.2012 00:03  Деркач Олександр => © 

Класно! останні як афоризм.

 02.12.2012 15:32  Тетяна Чорновіл => © 

Так, згодна! Часто користуюсь методом "Перегорить - уникнеш бід…"! Бо ті вибухи до добра не доводять... Правда, і тепла від перегорілого не жди... Сумніви...
Вірш сподобався!