О степ, о степ!
з рубрики / циклу «Зачарування»
Землі ти відток моря,
У спеку даль у мариві живе,
Пшеницею хлібів, хвилею прибоя,
І піною гречаною пливе.
Без вітру штиль,
Стебла-колоса, обвисли паруса,
Над золотистим полем,
Ультрамариновим шатром,
Бездона ширичинь нависа.
Завмерло все в обідню пору,
Не підіймається сріблястий птах,
Ховрах сховався в нору.
Гарячий простір поленем пропах.
Для мене степ, краса,
Таємна врода.
Хвилює серце величчю природа,
І загадковий космос-небеса.
с.Чапаєве,Кегичівського району, Харківської обл.,