Південне повітря
Я не донька грецького архонта,
Не дружина скіфа кочового,
Але перший свій ковток повітря
Відірвала з лона степового.
Має смак він меду і полИну,
Солонавий трішки, ніби море,
Ні кінця не має ні почину,
В поцілунках древнього Босфору.
Кожною клітинкою ввібрала
Я південного повітря вдачу.
Його норов, волелюбність, силу
І наївну посмішку юначу.
2013