10.12.2012 21:38
-
156
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»

Если вам кажется, что людям ВСЕГДА хорошо,
когда они вместе с вами
смеются, то....
ВАМ КАЖЕТСЯ

Ну ж знову сум. Ну ж звідки він летить?

Отрута…

В такі часи люблю я аконіт

Й цикуту.

Мені байдуже, хто кого де варт

Під сонцем.

Я принесу снігів на сто карат

В долоньці.

Я буду бити блисками серця

До ранку.

А потім сум зійде собі з лиця

Серпанком.

Тоді прийде безглуздий хворий жаль

Дощами.

Відхилить ніч мережану вуаль

З думками.

Не вірте, що душа іще летить

Без волі.

Коли цей сум на попіл вже згорить?

Ніколи…                         

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.12.2012 10:29  Деркач Олександр => © 

Вірш - супер!...і що прикольно - вірш залишиться, а настрій зміниться)))

 10.12.2012 21:00  Каранда Галина => © 

прекрасно! чесно!

 10.12.2012 20:59  Каранда Галина => © 

люблю я аконіт

У цикуту. 

там точно У? може і