з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»
когда они вместе с вами
смеются, то....
ВАМ КАЖЕТСЯ
Ну ж знову сум. Ну ж звідки він летить?
Отрута…
В такі часи люблю я аконіт
Й цикуту.
Мені байдуже, хто кого де варт
Під сонцем.
Я принесу снігів на сто карат
В долоньці.
Я буду бити блисками серця
До ранку.
А потім сум зійде собі з лиця
Серпанком.
Тоді прийде безглуздий хворий жаль
Дощами.
Відхилить ніч мережану вуаль
З думками.
Не вірте, що душа іще летить
Без волі.
Коли цей сум на попіл вже згорить?
Ніколи…