КРИЖАНІ СНИ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Крижану казку тиху

Сніжним хмарам на втіху

Поміж пригорщів снігу

Розсіває зима.

У зелені ще й досі

Верб завихрені коси

Заплітають морози

Кригу сну крадькома.

На безлистому гіллі

В крижаному свавіллі,

Майорять задубілі

Колобки омели.

В сніг заметене біло,

Серце б’ється невміло.

Зимо, щоб не боліло,

Криги сном обпали.

Візьміть участь в обговоренні

18.12.2012 11:35 Деркач Олександр => ©

Чудово, філігранна форма!

14.12.2012 18:41 Бойчук Роман

Гарні колобки! Сподобався вірш!

14.12.2012 13:37 Оля Стасюк

А що, омела вже достигла?

класно. Колись хтось зробить підручник віршових форм, і прикладом там будуть Ваші вірші... треба Белімовій ідейку кинути, перепрофілюємо її з прози на вірші, хай докторську пише:))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ