13.12.2012 19:24
-
251
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Суму спраглий сніг

Суму спраглий сніг

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

В хмарному краю

Зимно-сірих розмаїть

Спраглий сум таїть

Крижане нутро мороки.

 

Мабуть, напою

Я його журби вином,

Хай забутим сном

Далі десь карбує кроки.

 

Зимонько, не смій

Сум вертати на поріг,

Заведи з доріг,

В снігових згуби завіях.

 

Зимно, любий мій,

В крижаних снігах жалю,

Лиш промов «люблю»,

Й снігом стане сум на віях.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.12.2012 20:19  Деркач Олександр => © 

Чудова поезія...але якось жалко - п`яненький сум у снігових завіях...а може до кого приб`ється...а може й до мене...

 14.12.2012 13:42  Оля Стасюк 

:;))))))))) нехай не буде суму на віях

 14.12.2012 01:44  Бойчук Роман 

Чудові рядочки - цікаві, а кінцівка взагалі полонила! Люблю я про вії читати-писати!) БРАВО!

 13.12.2012 23:27  Гаврило Зацікавлений 

сподобалось

 13.12.2012 22:55  Лідія Яр => © 

Гарно так...прямо з перших рядочків забрало..

 13.12.2012 22:17  Чернуха Любов => © 

Зимово-любовна лірика. Гарно!

 13.12.2012 21:25  Сашко Новік => © 

гарно. надіємось що відзавтра все стане на свої місця)

 13.12.2012 18:43  Каранда Галина => © 

рада Вашому поверненню!:)