Спинись!
з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»
Спинись! Не треба грати більше!
Скрипучі клавіші залиш!
У голові засіли вірші,
І все життя – один лиш вірш…
Я чула десь ці білі ноти,
Десь два життя тому… У сні…
Ти чуєш? Це скриплять ворота,
Мороз вже їде на коні!
Зажди! Не погаси цю свічку!
І гніт палючий не спини!
Щось дивно так клекоче річка…
Це ж тільки… Тільки чверть зими…
Не рви з календаря ці числа!
Вони ж сьогодні – як живі…
Хурделиця палючим свистом
Розпалює тонкі вогні…
Ось голосніше, дужче… Сніжно…
Чекай – затихла щось зима….
А ось тепер – зіграй щось ніжне.
Щоб сум аж протинав слова.
