16.12.2012 22:46
-
181 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оля Стасюк

Спинись!

Спинись!

Спинись! Не треба грати більше!

Скрипучі клавіші залиш!

У голові засіли вірші,

І все життя – один лиш вірш…

Я чула десь ці білі ноти,

Десь два життя тому… У сні…

Ти чуєш? Це скриплять ворота,

Мороз вже їде на коні!

Зажди! Не погаси цю свічку!

І гніт палючий не спини!

Щось дивно так клекоче річка…

Це ж тільки… Тільки чверть зими…

Не рви з календаря ці числа!

Вони ж сьогодні – як живі…

Хурделиця палючим свистом

Розпалює тонкі вогні…

Ось голосніше, дужче… Сніжно…

Чекай – затихла щось зима….

А ось тепер – зіграй щось ніжне.

Щоб сум аж протинав слова.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.12.2012 21:53  © ... 

ДЯКУЮ!!!!!!!!!!!!! усім спасибі) 

 17.12.2012 17:58  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже-дуже гарно! 

 17.12.2012 14:15  Деркач Олександр => © 

Чудово) 

 16.12.2012 23:02  Чернуха Любов => © 

сніжно-болюче-ніжно! 

 16.12.2012 20:41  © ... => Каранда Галина 

дякую)))) 

 16.12.2012 20:30  Каранда Галина => © 

велика умничка.