Твої очі
Через тривожну білу заметіль,
Через бар`єр морозу, вітру й ночі
Твій погляд бачу з-під розкритих вій -
Такі далекі, милі й рідні очі!
В цім погляді усе моє життя,
Кохання, туга, радість і тривога.
У мить неспокою він кличе з забуття,
Показуючи серцю на дорогу.
І я бреду наперекір вітрам,
Наперекір стихії злоохочій
А в небі, ніби німбф, чи талісман,
Мов зорі - незрадливі твої очі!
п. Ямбург, Тюмень, Росія, Жовтень 1997р.