21.12.2012 14:00

-

435

9 | 9

 © Павло Глазовий

Поет у пеклі

з рубрики / циклу «це не моє»

Умер поет і опинився 

В гарячім пеклі, в казані. 

— Мені тут жарко, дайте пива! — 

Гукнув старому сатані. 

А сатана сказав підручним: 

— Налийте пива у графин 

І дайте пить, якщо розкаже 

Напам`ять вірш свій хоч один. 

Якщо ж він буде хомутати, 

Плести дурниці язиком, 

То ви не панькайтесь, будь ласка, 

Лупіть по черепу кілком. 

Сидить поет в смолі гарячій, 

Свої пригадує слова. 

Що пригадає за годину, 

За півхвилини забува. 

А біля нього, мов на чатах, 

Стоїть рогатий бісів син. 

В одній руці кілок тримає, 

А в другій — склянку і графин .. 

Отож і ти, живий поете, 

Коли чаклуєш над рядком, 

То уявляй, що хтось і в тебе 

Стоїть за спиною з кілком.