Втрачаю одну/другу душі
Втрачаю одну/другу душі,
і п`ять десятих глузду до неї,
на серці йдуть пересолені дощі,
і в`януть від смутку гіле,
з половини існую тепер
і цей день на піввдиху коротший,
хоч і звик до закритих дверей,
все ж бентежать твої сірі очі,
я не знаю напам`ять всіх правил
твоєї техніки небезпеки,
половину з тобою відправив
у незвідані далі, далеко,
кудись у нікуди, ніколи,
колись може звернеш на мене увагу,
і в одній/другій серця щось коле,
в п`яти десятих душі розбудивши тривогу,
лише половина неба довкола,
не збудувати до тебе мостів, не зрозумієш на жаль ти ніколи,
нерозумний суржик моїх почуттів
