Бойчук Оля Допоки я...
Знимкуй мене, допоки я спяніла,
А спрагле тіло бавиться з вином.
Допоки я усміхнена, щаслива,
І ніч турботливо блукає за вікном
Цілуй мене, допоки не зомліла,
Не розчинилась у безодні дня.
Допоки розум не належить тілу
І сонне тіло не пробудить метушня
Впіймай мене, коли зламають крила
Гіркої правди пута безнадії.
Тримай мене, допоки є ще сила
В мету зібрати нездійсненні мрії.
27.12.2012 15:19 Тетяна Белімова => © |
 Олю! Я хотіла сказати, що у Вас шикарне фото! Роману просто пощастило! |
26.12.2012 18:00 Наталя Данилюк => © |
 Дуже гарний романтичний і чуттєвий вірш!Дійсно відчуваються спільні нотки з лірикою пана Романа - це вас обох об`єднує!Прекрасна творча пара! |
26.12.2012 16:47 Сашко Новік => © |
 гарно, а що таке знимкуй? |
26.12.2012 14:07 Ірина Затинейко-Михалевич |
 дві творчі особистості в одній сімї!!! і дві цілком різні...хоча є переплетіння!!! ВІТАЮ НА ПОРТАЛІ! |
26.12.2012 13:59 Каранда Галина |
 )))))) гарно, і Ромина лірика тепер зрозуміліша))) |
26.12.2012 13:58 Деркач Олександр => © |
 Дуже гарно! |
26.12.2012 13:50 Наумець Світлана |
 Чудово |
26.12.2012 13:50 Володимир Пірнач => © |
 "Допоки розум не належить тілу" - шикарно сказано. |
26.12.2012 13:27 Тетяна Белімова => © |
Що сказати, Олю? Гарний Ваш твір. Сподобався. Метафорика не банальна. |