10.01.2013 10:39
-
352
    
  2 | 3  
 © Коруняк Жанна Борисовна

Не забудь сказати...

Слово мама в житті перше звісно,

Розкрива обійми немовля

Обвиває шию тісно - тісно

Мамочко, лебідонько моя!


Горнеться до неньки, примовляє,

Ось уже і пісню заспіва

Ось ужє і віршик прочитає

Мамочко, лебідонько моя!


Пустотливим малюком до школи

Мчить мерщій науку здобува

Ось п`ятірку я несу велику

Мамочко, лебідонько моя!


День - по - день збігає те життя примхливе

Ось уже і сива голова

В мене горе, в мене радість, нене

Мамочко, лебідонько моя!


Все знесе і витримає мати

Біль утрат і радощі буття

Не забудь нагоду відшукати

І сказать - лебідонько моя!



24.11.2006

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.01.2013 12:52  Тетяна Чорновіл 

Непогано! Немов для пісні написано. Чомусь спіймала себе на думці, що не хотіла б, щоб мої діти звали мене лебідонькою... Але то моя думка.