09.01.2013 22:50
-
285
    
  2 | 2  
 © Ців`юк Марія

Мій сон

Своїм поглядом ти обманув мене знову,

Ти ніби підійшов так близько,

А потім були вії, чудові зіниці, і мрії,

Ти був там у мріях, у снах.


Чому покинув мої сни,

Ну хто тобі сказав що можна?

Хто дозвіл дав мене кидати там?

Дай відповідь, бо в всьому винен ти!


Мій сон заполонили фарби кольорові

Тільки тому, що в них я зустрічаюся з тобою.

І що тепер  прикажеш ти мені робити,

Скажи, скажи,  як далі маю жити?!


Як жити коли зранку сходить сонце,

Як зачекати цілий день,

Щоб можна було знову в сни поринути

і тільки там відчути, що не сама.


Що цілий світ летить, а я стою,

Тримаю руку з якої йде тепло

І проникає в моє тіло, і кров’ю  протікає в серце,

Б’ється, потім на секунду біль, і знову стукіт…


Хай б’ється, хай живе, бурлить,

Хоч зранку мрія знову відлетить.

А може буде чудо і ти прийдеш до мене,

Коли засяє сонце, коли на дворі буде жити день…



09.01.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.01.2013 02:18  Каранда Галина 

) дуже по-жіночому: звинуватити у всіх гріхах і попросити повернутися:)))))))))))