Не забудь сказати!
Слово "мама" в житті перше, звісно.
Розкрива обійми немовля,
Обвиває шию тісно- тісно.
Матінко, лебідонько моя!
Горнеться до неньки, примовляє,
Ось уже і пісню заспіва.
Ось уже і віршик прочитає.
Матінко, лебідонько моя!
Пустотливим малюком до школи
Мчить мерщій, науку здобува.
Ось п`ятурку я несу велику,
Матінко, лебідонько моя!
День по день збігає те життя примхливе.
Ось уже і сива голова.
В мене горе, в мене радість, нене,
Матінко, лебідонько моя!
Все знесе і витримає мати:
Біль утрат і радощі буття.
Не забудь нагоду відшукати
І сказать: - Лебідонько моя!
Чемерівці, 1910