хто я?
Вічне питання «хто я?» в довгій шухляді «потім».
Хто б я не був, я маю хліб добувати в пОті.
Універсальне «треба» – над головою «грузом».
не по мені поети з завжди голодним пузом.
Я приміряю крила, взяті в універсамі,
Але мені затісно – кину ті крила «к мамі».
Сію овес пегасам в зошиті у клітинку,
Бо без вівса пегасу легко зламати спинку.
Кактусам нині модно штучні шпилИти квіти,
Вічне кохання штучне, – дивно, що справжні діти.
Важко мені тримати довгий язик у роті,
Тільки питання «хто я?» в довгій шухляді «потім».
