16.02.2013 09:13
18+
309
    
  6 | 6  
 © Гаврило Зацікавлений

Тягне на всякі пакості.

І половинка волі

Втрачає всі добрі якості

Й прагне побути злою.

Де ти, моя притишена

Несамовита стерва?

Від слів, на шматки розкришених.

В мене аж подих сперло.

Чи користуєшся попитом

Там, у своїх столицях?

Чи не дратують солодом

Ті самі фальшиві лиця?

Тягне на всякі пакості

Дьогтю  у бочку – хочеш?

Фальшиві маленькі  радощі

За гроші, моя хороша.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.02.2013 14:21  Деркач Олександр => © 

Сподобалося!))

 18.02.2013 13:36  Тетяна Белімова => © 

Не знаю чого, але мені ваш настрій здається зрозумілим))) Самокритика - річ хороша, як не крути!))) Якби ви тут співали, що такий весь білий і пухнастий, ми б однаково не повірили)))

 18.02.2013 11:51  Володимир Пірнач => © 

Круто, близько мені..
Дуже сподобався текст.
У цих довбаних столицях чого тільки немає.. :)
Плюсую.

 16.02.2013 17:40  Каранда Галина 

) розумнішого так і не придумала, але повернулася сказати, що на пакості таки тягне)

 15.02.2013 18:47  Каранда Галина 

ну... пакості різні бувають... "мелкие пакості" чортика №13 я люблю... щось я заплуталася у вірші. Якщо розплутаюся, мо", щось і скажу розумніше, поки ще не здатна...