Тягне на всякі пакості.
І половинка волі
Втрачає всі добрі якості
Й прагне побути злою.
Де ти, моя притишена
Несамовита стерва?
Від слів, на шматки розкришених.
В мене аж подих сперло.
Чи користуєшся попитом
Там, у своїх столицях?
Чи не дратують солодом
Ті самі фальшиві лиця?
Тягне на всякі пакості
Дьогтю у бочку – хочеш?
Фальшиві маленькі радощі
За гроші, моя хороша.